Шановні учасники опитування!
Анкетування проводиться Агенцією досліджень регіонального соціуму «Карпатія» у віртуальному форматі. Продовження
УЖГОРОДЦІ В ОСНОВНОМУ ВИЗНАЧИЛИСЯ НАПЕРЕДОДНІ МІСЦЕВИХ ВИБОРІВ ::: Тому я підтримую РУХ…: неприховані думки напередодні місцевих виборів в Україні 2020 ::: РАДІОЕКОЛОГІЯ В ЦЕНТРІ УВАГИ НАУКОВЦІВ ТА ЕКСПЕРТІВ ::: Маріан Токар: ОТГ + ГО = перспективна формула успіху та соціальна відповідальність кожного ::: Ярослав Одовічук: Велика вода, що принесла в Тячів багато біди і горя… ::: Маріан Токар: Громадські організації під час коронавірусної пандемії: порівняльний досвід України й Польщі ::: Кристина Червеняк. Про громадські організації України та їхні перспективи засобами публічного управління: у Львові побачила світ монографія Маріана Токаря ::: УЖГОРОДЦІ ВІДПОВІДАЛЬНІ У ВИБОРІ МЕРА СВОГО МІСТА ::: Петро Габрин. Репресії проти ромів у роки угорської окупації Закарпаття 1939 – 1944 років ::: Роман Офіцинський. Становище єврейського населення Карпатської України в 1938 – 1939 роках ::: Під плащем Святого Мартіна. Олексій Філіппов ::: Петро Петровський, Маріан Токар: Проблема суб’єктності громадських організацій у контексті розвитку демократії в Україні ::: Виховний потенціал дитячої літератури Закарпаття. Лідія Ходанич ::: Карпатський університет імені Августина Волошина – заклад вищої освіти зі стійкими професійними і національними традиціями… ::: Питання громадської самоорганізації українців у історичній ретроспективі ::: Ужгород: у центрі уваги громадської думки – проблеми міста… ::: Українська наука в гонитві за «красним слівцем», а не реальністю… ::: Російсько-українська війна очима американців: відгук на монографію молодого ужгородського вченого… ::: Роль часопису «Учитель» у формуванні громадянського суспільства в Закарпатті на початку 20-их років XX століття ::: РІВЕНЬ КУЛЬТУРИ ПЕРЕВЕЗЕННЯ ПАСАЖИРІВ У ГРОМАДСЬКОМУ ТРАНСПОРТІ м. УЖГОРОД: нове дослідження… :::
Шановні учасники опитування!
Анкетування проводиться Агенцією досліджень регіонального соціуму «Карпатія» у віртуальному форматі. Продовження
Агенція «Карпатія» завершила соціологічне дослідження, метою якого було виявлення громадської думки серед закарпатців з приводу рівня корупції й хабарництва в Україні. Анкетування було репрезентативним та он-лайн. Результати в цілому мало чим різняться й відображають реальну картину сьогодення. Очевидно, що відповіді респондентів були викликані затяжною системною кризою й небажанням еліт здійснювати найактуальніші реформи в державі. Разом з тим, опитування довело, що корупція є “Злом №1” в Україні та її подолання безпосередньо впливає на прогрес у суспільно-політичних змінах.
Про це свідчать відповіді на ввідне запитання «Як Ви можете охарактеризувати своє ставлення до нинішньої української політики?». Більшість опитаних (33,5%) відчувають розчарування, 26,8% респондентів – байдужість, а ще 17,4% – злість. На перший погляд такі показники можливо виявилися неочікуваними, однак очевидним є зростаюче невдоволення громадян життям у країні. При цьому, респонденти брали до уваги й те, що ведеться війна на сході України, що безперечно впливає на загальний стан справ. Однак і за таких умов дії політиків не викликають задоволення. Разом з тим, 11,4% опитаних нормально ставляться до нинішньої української політики. Ще у 1,9% політика в державі викликає гордість, а у 1,4% – навіть захоплення. 7,6% опитаних не спромоглися однозначно дати відповідь на запитання.
Цікаво далі. Звучало запитання «Як Ви оцінюєте рівень хабарництва в Україні за останній рік?». Підраховані дані говорять, що «віз і нині там». 55,4% опитаних упевнені, що хабарництво залишилося на попередньому рівні. З достатньо великим відривом відстає показник зменшення рівня хабарництва – у цьому переконані 14,1% респондентів, а ще 4,7% вважають, що рівень суттєво зменшився. Однак 11,4% опитаних навпаки говорять про значне збільшення хабарництва в українському суспільстві, а ще 8,2% – про несуттєве збільшення рівня хабарництва. 6,2% опитаних не змогли дати чітку відповідь (важко відповісти).
На запитання про можливості подолання корупції як ганебного явища в Україні респонденти відповіли досить песимістично: 42,4% вважають, що корупцію подолати неможливо, 31,2% думають, що корупцію можна подолати, але для цього потрібен тиск громадянського суспільства, а 18,8% переконані, що корупцію можна подолати, але для цього потрібна політична воля еліти. 7,6% опитаних не змогли однозначно відповісти на це питання.
Головною причиною корупції в Україні опитані називають низьку заробітну плату й соціальну незахищеність населення – 37,5%. Майже поруч розмістилися показники низького рівня правової культури і законослухняності (25,8%) та неефективності законодавства й державного управління (21,4%). 8,4% опитаних вважають, що корупцію породжує відсутність віри в Бога.
Одночасно, одним із правових механізмів унеможливлення корупційних дій громадянами розглядається реалізація тези «Не можеш довести походження майна – Ти злочинець». Її підтримують 59,7% опитаних (29,5% – не підтримують і 10,8% – важко відповісти).
Отже, бачимо, що корупція є болючою темою в Україні, а громадяни не особливо вірять у швидке розлучення з цією суспільною згубою. Принаймні не особливо розраховують у цьому плані на державні інституції.
І на закуску… Давайте поглянемо на наступні показники. На запитання «Чи доводилось Вам упродовж останнього року давати хабар?» 53,8% відповіли ствердно «так», а 40,5% – ствердно «ні». А на запитання «Чи готові Ви під тиском обставин давати хабар для того, щоб вирішити особисте питання?» респонденти подали такі відповіді: «Так» – 43,20%, «Ні» – 29,50%, «Важко відповісти» – 27,30%.
І що ж ми маємо? Ключові тези: корупція – зло; мало що змінилося; подолати важко; знаєм, де найбільше вимагають; самі готові дати…
Напрошується одне: кожен незалежно від соціального і майнового статусу повинен нарешті переосмислити роль суспільних змін, які відбуваються. Найперше – це зміни у свідомості, моралі, культурі. Без чіткої та принципової позиції кожного громадянина в Україні корупцію не здолати. То ж, тут далеко не будуть зайвими слова Тараса Шевченка: «Борітеся – поборете»!
Маріан ТОКАР, Агенція досліджень регіонального соціуму «Карпатія»